понеділок, 2 березня 2009 р.

Міфи про Linux

Міфів про linux дуже багато. На те є де-кілька причин:
1. Linux розвивається дуже швидко і вчорашня сувора правда сьогодні перетворюється на міф.
2. Люди, чомусь, завжди прагнуть прикрасити свій вибір, і часто це відбувається за рахунок приниження альтернативи. У даному випадку народженню міфів сприяють як прихильники інших операційних систем, так і люди, що зупинили свій вибір на linux.
3. Значна різниця між принципами, на яких побудована операційна система linux і найбільш поширена на сьогодні — windows.
4. Значна різниця між принципами, по яким здійснюється фінансування і розповсюдження linux і windows.
Міф №1: Встановити linux дуже важко і для цього потрібні спеціальні знання
Зараз щоб встановити, наприклад, дістрибутив Ubuntu, достатньо завантажитись з установочного диску і, побачивши що система працює з апаратним забезпеченням Вашого комп'ютера нормально, запустити встановлювач, клацнувши по ярлику на робочому столі. Далі потрібно лише відповісти на де-кілька справді простих питань. Єдині труднощі можуть виникнути у зв'язку з розбивкою диску на розділи, але і тут розробники усе зробили настільки просто, наскільки взагалі можна спростити цей процес. До того ж завжди можна лишити усе по змовчанню. Але радив би перед першою установкою почитати рекомендації по розбивці диску. До того ж, якщо Ви забажаєте лишити windows, а linux встановити другою системою, то його встановлювач обережно і непомітно зробить усю роботу, і при завантаженні комп'ютера з'являтиметься діалог, у якому пропонуватиметься вибір системи. Спробуйте зробити навпаки і при встановленому linux поставити другою системою windows з можливістю завантажувати і першу. Отут Вам точно знадобляться спеціальні знання.
І найприємніше, вбивати час, потрібний для установки операційної системи, можна в інтернеті, відвідуючи свої улюблені веб-сторінки і форуми, а не читаючи рекламні гасла про те, якою надійною і сучасною є встановлювана система (це справедливо для дистрибутивів, встановлення яких відбувається з live-CD сесії, таких як Ubuntu).
Міф №2: В linux усе робиться з командного рядка
Для того, щоб спростувати цей міф, достатньо трохи пояснити про модульність linux і про віконні менеджери, які є альтернативою, а не невід'ємною частиною системи, як у windows.
Насправді операційною системою linux назвати можна вже її ядро. Саме ядро відповідає за підтримку апаратного забезпечення, воно є основою і базою для запуску і роботи усіх програм. Ядра може бути достатньо для повноцінної роботи linux. Але, щоб подружити ядро з пересічним користувачем, часто потрібні усякі віконця, діалоги, менюшки... Надбудова над ядром, яка має усі ці атрибути і називається віконним менеджером. Розвинутість на сьогоднішній день віконних менеджерів для linux і спростовує міф про те, що цій операційній системі усе робиться з командного рядка. До того ж тут користувач одержує широкий вибір того, як буде виглядати операційна система і як вона буде з ним взаємодіяти.
Міф №3: Для сучасних дістрибутивів ручне редагування конфігураційних файлів є у давно забутому минулому
З усією відповідальністю можу заявити, що на сьогодні це міф. Людині, яка боїться відкрити конфігураційний файл у текстовому редакторі, або у якої немає друзів, які б це могли б зробити за неї, подружитись з Лінуксом буде досить складно. Звичайно, це не значить що постійна робота з linux носить саме такий характер, але рано чи пізно, для вирішення проблеми прийдеться правити конфіг. Питання в іншому: насправді правка конфігів не є чимось страшним. Такі файли, зазвичай, пишуться саме для того, щоб правити їх було зручно і зрозуміло. До того ж у переважному числі випадків правка буде відбуватись по інструкції, прочитаної десь на сайті або форумі і мати вона буде вигляд: уведіть в командному рядку те-то, знайдіть в файлі, що відкриється, таке-то слово, вставте після нього такі-то рядки, збережіть файл.
До того ж дуже часто лінуксоїд вирішує проблему правкою конфіга тоді, коли користувач windows переставляє систему. Тож лінуксоїд-початківець обов'язково має навчитись правити конфіги, а головне — самостійно знаходити для цього інструкції в інтернеті, або, краще, в документації.
Міф №4: linux — безкоштовний, або linux — такий самий платний, як і windows
По суті, можна було б сказати, що linux — безкоштовний, бо його розробникам платити за його використання не треба. Але, прийнято вважати, що хтось усе одно платить. Або це спонсори, або ті ж розробники, які добровільно витратили власний час. Якщо у Вас є безлімітний доступ до інтернету, то Ви можете без усяких обмежень завантажити самі різноманітні дістрибутиви абсолютно безкоштовно. Але, за наявністю бажання, Лінукс можна і купити. Купуються такзвані коробочні версії (тобто з дисками іде коробка, у яку крім самих дисків кладеться якась документація і/або книжка, або не кладеться), або диски зі зрізами (зріз — це певна комплектація дистрибутиву додатковими програмами, драйверами і т.п.). Коробочні версії здебільшого купують організації, для яких важливою є ліцензійна чистота і технічна підтримка. Сам одного разу замовляв собі зріз, бо безлімітного каналу інтернет я тоді не мав.
Отака дивна для когось ситуація: можна платити, а можна і не платити. Якщо платити, то не за саме програмне забезпечення, а за підтримку, за коробку, за доставку поштою, тощо.
Міф №5: Користувачі linux зтикаються з такою ж небезпекою зараження комп'ютера вірусами, як і користувачі windows
Цей міф виник у якості спростування іміджу Лінуксу, як операційної системи, де немає вірусів. У чому складність написання вірусів під Лінукс і які усе ж існують варіанти — окрема цікава тема. Скажу лише, що віруси в Лінукс залишаються теорією, а на практиці ніхто про них не чув. Є навіть такий анекдот у тему: "Вірусів під Лінукс усього 5, але 3 не працюють, а з двома треба пів-дня повозитись, щоб їх хоч якось запустити".
Міф №6: Лінукс — гарна система, але софта під неї майже немає
Тут потрібна більш конкретна розмова. Під будь-яку задачу у linux можна підібрати відповідний софт... або не можна. Але для невибагливого користувача вибір дуже широкий.
Для прикладу вибору софта візьмемо тему 3D моделювання. Макса під Лінукс немає, зате є Blender. Не задовільняє? Є Maya. Дорого? Так і Макс же не безплатний.
Міф №7: У linux великі проблеми з драйверами або ж у linux взагалі ніяких проблем з драйверами
Усе залежить від конкретного девайсу, але великих проблем точно давно вже немає. Коли я менше року тому купив камеру Nikon D40, то скинути фотки на вінчестер не міг. Але після виходу Intrepid Ibex минулої осіні, проблема була вирішена. Періодично то з одним, то з іншим девайсом проблеми виникають. Більшість можна вирішити ручною правкою конфігів. Можна також попередити виникнення проблем, перевіривши грунт стосовно майбутньої покупки завчасно в інтернеті.

Це неповний і суб'єктивний список міфів про Лінукс, викладений у довільній формі. У автора не було мети зробити повний і неупереджений перелік. Але буду радий, якщо для когось цей допис стане заохоченням нарешті спробувати linux, а для когось — застереженням не сподіватись побачити те, чого там не має.

4 коментарі:

bezlik сказав...

Найбільше переходу на Лінкс заважає пункт 3 (мало звичайних користувачів Вінди бажають морочитися з конфігами, щоб прилаштувати вінчестери, знайти звукову карту або підключити шрифти), з софтом теж проблема, опенофіс до офісу майкрософтівського відверто не дотягує. Та й справа звички, власне бажання розбиратися з чимось новим в людей виникає рідко :)

pemakhov сказав...

Найбільше переходу на Лінкс заважає пункт 3 (мало звичайних користувачів Вінди бажають морочитися з конфігами, щоб прилаштувати вінчестери, знайти звукову карту або підключити шрифти)
З де-якими звуковими картами - так, чув може бути морока. Один з класичних випадків.
З монтуванням вінчестерів не чув щоб були проблеми. Пару тижнів тому знайомий приносив гвинт з серіалом - знайшовся і примонтувався автоматично.
Зі шрифтами теж проблем вже немає. Якщо мова про коректне відображення кирилиці. Ні, ну можна звичайно поритись в конфігах, щоб додатки з KDE використовували шрифти з Гнома, або щось на кшталт цього - але то виключно по бажанню.
Тож, як бачите, Лінукс не стоїть на місці.
Взагалі у даному випадку я мав на увазі принциповий маніакальний страх перед проблемами, вирішити які не можна просто поставивши або знявши десь галочку.
з софтом теж проблема, опенофіс до офісу майкрософтівського відверто не дотягує
От де не чекав зустріти проблему - це серед офісних пакетів. Оупенофіс - потужний пакет офісних програм (до речі, під Лінукс він не єдиний). Власне мені важко уявити, яких функцій Вам у ньому може не вистачати у порівнянні з MS Office. Як на мене, то у ньому, як і у майкрософтівському відповіднику, багато зайвого. Тому ним майже і не користуюсь.
Кажучи про проблеми з софтом я мав на увазі специфічні сфери, такі як інженерія, наприклад. Тут дійсно є проблеми.
Та й справа звички, власне бажання розбиратися з чимось новим в людей виникає рідко :)
Отут згоден. Рішення користуватись або не користуватись тою чи іншою ОС є суто індивідуальним. Щоправда з останнім твердженням не згоден: мене, наприклад, коли настрій поганий, або хороший, так і муляє випробувати щось нове. Благо, Лінукс тут пропонує незрівнянне різноманіття форм і підходів - є де розгулятися.

Анонім сказав...

Я розкажу чого я зкинувся з лінуксу. Я все рідше його вмикаю, бо в ньому не працює хібернейт та дрова на тачпад на моєму ноуті, а ще батарея в два рази меньше тримає ніж в віндовсі. (причому я лінуксоїд зі стажем, та досвідом, багато дистрибутивів перепробував).

Опенофіс реально не дотягує до майкрософтовського. Взяти хоча б їхній глюк з розміткою стилів для абзаців, коли спецсимвол закінчення стилю переноситься на інший рядок і через це, поміняти шрифт лише для заголовку не получиться, бо зацепить і абзац нижче. Про це була ціла стаття на хабрі з іллюстраціями.
Хоча, я особисто, всією душею ненавиджу всі офісні пакети в WYSIWYG редактори, бо вони занадто розумні і від цього часто туплять.

Шрифти то теж велика халепа для лінуксоїдів. Тим хто в типографіці не розуміється тим пофігу, а мені це страшно муляє очі.
Лінукс класний і зручний з компізом та підійде простим смертним, яким не потрібен totalcmd, вони не геймери, та не знають що робить Ctrl+Alt+F в фотошопі, та тим у кого немає ноутбука.

p.s. А чого на вордпрес не перейдеш? бо форма коментування тут жахлива, я лише з третього разу умудрився залишити коментар і openid мій не хоче розпізнаватись.

pemakhov сказав...

Вже у цьому році придбали дружині ACER aspire 5610. Не новий. Стояла передвстановлена Віста. Оскільки дружина звикла до Убунти, то скоро її і встановив. Єдине, що не піднялося, по моїм спостереженням - це веб-камера, мікрофон і карт-рідер. Останній мені тупо не потрібен, а до мікрофона і камери ніяк не доберусь - може і допиляю. Так чи інакше - мікрофон слабкуватий, тож навушники купувати прийдеться. З хібернейтом, тачпедом і енергозбереженням усе без проблем.
Але, цілком припускаю, що такі проблеми на Вашому ноуті є і розрулити їх просто не вийде. Але для мене мій вибір системи таки має значення - я б шукав вихід. Аж до заміни ноута. А купував би - попередньо дізнавшись про дружбу заліза з Лінуксом. Бо я вже так звик. Якщо не Лінукс - значить я не вдома :)

Стосовно офісу - не зміг добитись описаного глюка в ОО 2.4. А є ж уже й третій. Усе ще не можу в'їхати, у чому Оупен Офіс так вже не дотягує. Є інша проблема - взаємозамінність. Але те, що ця проблема існує, не робить один продукт кращім, а інший - гіршим. Але і тут проблеми мають скінчитись з переходом на спільні специфікації.

Стосовно шрифтів - і справді я не надто до них вибагливий. Але і гурману в Лінукс буде де розвернутись. Врешті решт, можна і шрифти від Вінди прикрутити, коли без них ніяк. Нє?

Лінукс не для геймерів - однозначно.

p.s. А чого на вордпрес не перейдеш? бо форма коментування тут жахлива, я лише з третього разу умудрився залишити коментар і openid мій не хоче розпізнаватись.
Хє, форма дійсно не дуже. Взагалі я якось збирався робити стенд-елоун блог. Але я такий блогер, що можу за два місяці один допис наваяти. Люблю я блоги, але ще не вирішив, чи бути мені блогером.