понеділок, 2 березня 2009 р.
Міфи про Linux
Мітки:
Linux
Міфів про linux дуже багато. На те є де-кілька причин:
1. Linux розвивається дуже швидко і вчорашня сувора правда сьогодні перетворюється на міф.
2. Люди, чомусь, завжди прагнуть прикрасити свій вибір, і часто це відбувається за рахунок приниження альтернативи. У даному випадку народженню міфів сприяють як прихильники інших операційних систем, так і люди, що зупинили свій вибір на linux.
3. Значна різниця між принципами, на яких побудована операційна система linux і найбільш поширена на сьогодні — windows.
4. Значна різниця між принципами, по яким здійснюється фінансування і розповсюдження linux і windows.
Міф №1: Встановити linux дуже важко і для цього потрібні спеціальні знання
Зараз щоб встановити, наприклад, дістрибутив Ubuntu, достатньо завантажитись з установочного диску і, побачивши що система працює з апаратним забезпеченням Вашого комп'ютера нормально, запустити встановлювач, клацнувши по ярлику на робочому столі. Далі потрібно лише відповісти на де-кілька справді простих питань. Єдині труднощі можуть виникнути у зв'язку з розбивкою диску на розділи, але і тут розробники усе зробили настільки просто, наскільки взагалі можна спростити цей процес. До того ж завжди можна лишити усе по змовчанню. Але радив би перед першою установкою почитати рекомендації по розбивці диску. До того ж, якщо Ви забажаєте лишити windows, а linux встановити другою системою, то його встановлювач обережно і непомітно зробить усю роботу, і при завантаженні комп'ютера з'являтиметься діалог, у якому пропонуватиметься вибір системи. Спробуйте зробити навпаки і при встановленому linux поставити другою системою windows з можливістю завантажувати і першу. Отут Вам точно знадобляться спеціальні знання.
І найприємніше, вбивати час, потрібний для установки операційної системи, можна в інтернеті, відвідуючи свої улюблені веб-сторінки і форуми, а не читаючи рекламні гасла про те, якою надійною і сучасною є встановлювана система (це справедливо для дистрибутивів, встановлення яких відбувається з live-CD сесії, таких як Ubuntu).
Міф №2: В linux усе робиться з командного рядка
Для того, щоб спростувати цей міф, достатньо трохи пояснити про модульність linux і про віконні менеджери, які є альтернативою, а не невід'ємною частиною системи, як у windows.
Насправді операційною системою linux назвати можна вже її ядро. Саме ядро відповідає за підтримку апаратного забезпечення, воно є основою і базою для запуску і роботи усіх програм. Ядра може бути достатньо для повноцінної роботи linux. Але, щоб подружити ядро з пересічним користувачем, часто потрібні усякі віконця, діалоги, менюшки... Надбудова над ядром, яка має усі ці атрибути і називається віконним менеджером. Розвинутість на сьогоднішній день віконних менеджерів для linux і спростовує міф про те, що цій операційній системі усе робиться з командного рядка. До того ж тут користувач одержує широкий вибір того, як буде виглядати операційна система і як вона буде з ним взаємодіяти.
Міф №3: Для сучасних дістрибутивів ручне редагування конфігураційних файлів є у давно забутому минулому
З усією відповідальністю можу заявити, що на сьогодні це міф. Людині, яка боїться відкрити конфігураційний файл у текстовому редакторі, або у якої немає друзів, які б це могли б зробити за неї, подружитись з Лінуксом буде досить складно. Звичайно, це не значить що постійна робота з linux носить саме такий характер, але рано чи пізно, для вирішення проблеми прийдеться правити конфіг. Питання в іншому: насправді правка конфігів не є чимось страшним. Такі файли, зазвичай, пишуться саме для того, щоб правити їх було зручно і зрозуміло. До того ж у переважному числі випадків правка буде відбуватись по інструкції, прочитаної десь на сайті або форумі і мати вона буде вигляд: уведіть в командному рядку те-то, знайдіть в файлі, що відкриється, таке-то слово, вставте після нього такі-то рядки, збережіть файл.
До того ж дуже часто лінуксоїд вирішує проблему правкою конфіга тоді, коли користувач windows переставляє систему. Тож лінуксоїд-початківець обов'язково має навчитись правити конфіги, а головне — самостійно знаходити для цього інструкції в інтернеті, або, краще, в документації.
Міф №4: linux — безкоштовний, або linux — такий самий платний, як і windows
По суті, можна було б сказати, що linux — безкоштовний, бо його розробникам платити за його використання не треба. Але, прийнято вважати, що хтось усе одно платить. Або це спонсори, або ті ж розробники, які добровільно витратили власний час. Якщо у Вас є безлімітний доступ до інтернету, то Ви можете без усяких обмежень завантажити самі різноманітні дістрибутиви абсолютно безкоштовно. Але, за наявністю бажання, Лінукс можна і купити. Купуються такзвані коробочні версії (тобто з дисками іде коробка, у яку крім самих дисків кладеться якась документація і/або книжка, або не кладеться), або диски зі зрізами (зріз — це певна комплектація дистрибутиву додатковими програмами, драйверами і т.п.). Коробочні версії здебільшого купують організації, для яких важливою є ліцензійна чистота і технічна підтримка. Сам одного разу замовляв собі зріз, бо безлімітного каналу інтернет я тоді не мав.
Отака дивна для когось ситуація: можна платити, а можна і не платити. Якщо платити, то не за саме програмне забезпечення, а за підтримку, за коробку, за доставку поштою, тощо.
Міф №5: Користувачі linux зтикаються з такою ж небезпекою зараження комп'ютера вірусами, як і користувачі windows
Цей міф виник у якості спростування іміджу Лінуксу, як операційної системи, де немає вірусів. У чому складність написання вірусів під Лінукс і які усе ж існують варіанти — окрема цікава тема. Скажу лише, що віруси в Лінукс залишаються теорією, а на практиці ніхто про них не чув. Є навіть такий анекдот у тему: "Вірусів під Лінукс усього 5, але 3 не працюють, а з двома треба пів-дня повозитись, щоб їх хоч якось запустити".
Міф №6: Лінукс — гарна система, але софта під неї майже немає
Тут потрібна більш конкретна розмова. Під будь-яку задачу у linux можна підібрати відповідний софт... або не можна. Але для невибагливого користувача вибір дуже широкий.
Для прикладу вибору софта візьмемо тему 3D моделювання. Макса під Лінукс немає, зате є Blender. Не задовільняє? Є Maya. Дорого? Так і Макс же не безплатний.
Міф №7: У linux великі проблеми з драйверами або ж у linux взагалі ніяких проблем з драйверами
Усе залежить від конкретного девайсу, але великих проблем точно давно вже немає. Коли я менше року тому купив камеру Nikon D40, то скинути фотки на вінчестер не міг. Але після виходу Intrepid Ibex минулої осіні, проблема була вирішена. Періодично то з одним, то з іншим девайсом проблеми виникають. Більшість можна вирішити ручною правкою конфігів. Можна також попередити виникнення проблем, перевіривши грунт стосовно майбутньої покупки завчасно в інтернеті.
Це неповний і суб'єктивний список міфів про Лінукс, викладений у довільній формі. У автора не було мети зробити повний і неупереджений перелік. Але буду радий, якщо для когось цей допис стане заохоченням нарешті спробувати linux, а для когось — застереженням не сподіватись побачити те, чого там не має.
1. Linux розвивається дуже швидко і вчорашня сувора правда сьогодні перетворюється на міф.
2. Люди, чомусь, завжди прагнуть прикрасити свій вибір, і часто це відбувається за рахунок приниження альтернативи. У даному випадку народженню міфів сприяють як прихильники інших операційних систем, так і люди, що зупинили свій вибір на linux.
3. Значна різниця між принципами, на яких побудована операційна система linux і найбільш поширена на сьогодні — windows.
4. Значна різниця між принципами, по яким здійснюється фінансування і розповсюдження linux і windows.
Міф №1: Встановити linux дуже важко і для цього потрібні спеціальні знання
Зараз щоб встановити, наприклад, дістрибутив Ubuntu, достатньо завантажитись з установочного диску і, побачивши що система працює з апаратним забезпеченням Вашого комп'ютера нормально, запустити встановлювач, клацнувши по ярлику на робочому столі. Далі потрібно лише відповісти на де-кілька справді простих питань. Єдині труднощі можуть виникнути у зв'язку з розбивкою диску на розділи, але і тут розробники усе зробили настільки просто, наскільки взагалі можна спростити цей процес. До того ж завжди можна лишити усе по змовчанню. Але радив би перед першою установкою почитати рекомендації по розбивці диску. До того ж, якщо Ви забажаєте лишити windows, а linux встановити другою системою, то його встановлювач обережно і непомітно зробить усю роботу, і при завантаженні комп'ютера з'являтиметься діалог, у якому пропонуватиметься вибір системи. Спробуйте зробити навпаки і при встановленому linux поставити другою системою windows з можливістю завантажувати і першу. Отут Вам точно знадобляться спеціальні знання.
І найприємніше, вбивати час, потрібний для установки операційної системи, можна в інтернеті, відвідуючи свої улюблені веб-сторінки і форуми, а не читаючи рекламні гасла про те, якою надійною і сучасною є встановлювана система (це справедливо для дистрибутивів, встановлення яких відбувається з live-CD сесії, таких як Ubuntu).
Міф №2: В linux усе робиться з командного рядка
Для того, щоб спростувати цей міф, достатньо трохи пояснити про модульність linux і про віконні менеджери, які є альтернативою, а не невід'ємною частиною системи, як у windows.
Насправді операційною системою linux назвати можна вже її ядро. Саме ядро відповідає за підтримку апаратного забезпечення, воно є основою і базою для запуску і роботи усіх програм. Ядра може бути достатньо для повноцінної роботи linux. Але, щоб подружити ядро з пересічним користувачем, часто потрібні усякі віконця, діалоги, менюшки... Надбудова над ядром, яка має усі ці атрибути і називається віконним менеджером. Розвинутість на сьогоднішній день віконних менеджерів для linux і спростовує міф про те, що цій операційній системі усе робиться з командного рядка. До того ж тут користувач одержує широкий вибір того, як буде виглядати операційна система і як вона буде з ним взаємодіяти.
Міф №3: Для сучасних дістрибутивів ручне редагування конфігураційних файлів є у давно забутому минулому
З усією відповідальністю можу заявити, що на сьогодні це міф. Людині, яка боїться відкрити конфігураційний файл у текстовому редакторі, або у якої немає друзів, які б це могли б зробити за неї, подружитись з Лінуксом буде досить складно. Звичайно, це не значить що постійна робота з linux носить саме такий характер, але рано чи пізно, для вирішення проблеми прийдеться правити конфіг. Питання в іншому: насправді правка конфігів не є чимось страшним. Такі файли, зазвичай, пишуться саме для того, щоб правити їх було зручно і зрозуміло. До того ж у переважному числі випадків правка буде відбуватись по інструкції, прочитаної десь на сайті або форумі і мати вона буде вигляд: уведіть в командному рядку те-то, знайдіть в файлі, що відкриється, таке-то слово, вставте після нього такі-то рядки, збережіть файл.
До того ж дуже часто лінуксоїд вирішує проблему правкою конфіга тоді, коли користувач windows переставляє систему. Тож лінуксоїд-початківець обов'язково має навчитись правити конфіги, а головне — самостійно знаходити для цього інструкції в інтернеті, або, краще, в документації.
Міф №4: linux — безкоштовний, або linux — такий самий платний, як і windows
По суті, можна було б сказати, що linux — безкоштовний, бо його розробникам платити за його використання не треба. Але, прийнято вважати, що хтось усе одно платить. Або це спонсори, або ті ж розробники, які добровільно витратили власний час. Якщо у Вас є безлімітний доступ до інтернету, то Ви можете без усяких обмежень завантажити самі різноманітні дістрибутиви абсолютно безкоштовно. Але, за наявністю бажання, Лінукс можна і купити. Купуються такзвані коробочні версії (тобто з дисками іде коробка, у яку крім самих дисків кладеться якась документація і/або книжка, або не кладеться), або диски зі зрізами (зріз — це певна комплектація дистрибутиву додатковими програмами, драйверами і т.п.). Коробочні версії здебільшого купують організації, для яких важливою є ліцензійна чистота і технічна підтримка. Сам одного разу замовляв собі зріз, бо безлімітного каналу інтернет я тоді не мав.
Отака дивна для когось ситуація: можна платити, а можна і не платити. Якщо платити, то не за саме програмне забезпечення, а за підтримку, за коробку, за доставку поштою, тощо.
Міф №5: Користувачі linux зтикаються з такою ж небезпекою зараження комп'ютера вірусами, як і користувачі windows
Цей міф виник у якості спростування іміджу Лінуксу, як операційної системи, де немає вірусів. У чому складність написання вірусів під Лінукс і які усе ж існують варіанти — окрема цікава тема. Скажу лише, що віруси в Лінукс залишаються теорією, а на практиці ніхто про них не чув. Є навіть такий анекдот у тему: "Вірусів під Лінукс усього 5, але 3 не працюють, а з двома треба пів-дня повозитись, щоб їх хоч якось запустити".
Міф №6: Лінукс — гарна система, але софта під неї майже немає
Тут потрібна більш конкретна розмова. Під будь-яку задачу у linux можна підібрати відповідний софт... або не можна. Але для невибагливого користувача вибір дуже широкий.
Для прикладу вибору софта візьмемо тему 3D моделювання. Макса під Лінукс немає, зате є Blender. Не задовільняє? Є Maya. Дорого? Так і Макс же не безплатний.
Міф №7: У linux великі проблеми з драйверами або ж у linux взагалі ніяких проблем з драйверами
Усе залежить від конкретного девайсу, але великих проблем точно давно вже немає. Коли я менше року тому купив камеру Nikon D40, то скинути фотки на вінчестер не міг. Але після виходу Intrepid Ibex минулої осіні, проблема була вирішена. Періодично то з одним, то з іншим девайсом проблеми виникають. Більшість можна вирішити ручною правкою конфігів. Можна також попередити виникнення проблем, перевіривши грунт стосовно майбутньої покупки завчасно в інтернеті.
Це неповний і суб'єктивний список міфів про Лінукс, викладений у довільній формі. У автора не було мети зробити повний і неупереджений перелік. Але буду радий, якщо для когось цей допис стане заохоченням нарешті спробувати linux, а для когось — застереженням не сподіватись побачити те, чого там не має.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
