Найцінніший ресурс

Хтось скаже, що найціннішим на Землі ресурсом є час. Але поки ми не навчилися його продавати й купувати у буквальному розумінні, то і ціну часу скласти неможливо. Час коштує стільки, скільки коштує мить, бо більшим володіти ми не можемо. Хтось час вбиває, хтось ладен платити за нього гроші, але ніхто з людей не має права й можливості продати або передати час. Навіть скільки часу кому відміряно ніхто не знає. Тож час - це не ресурс. Час - це саме життя. Це кнопка з двома положеннями: вкл. і викл.
Хтось назве найціннішим ресурсом гроші, або їх еквівалент. Дійсно, гроші дають владу. Гроші - це сила, з якою інші мають рахуватись. Гроші - це засіб впливу на світ. Але гроші самі по-собі не є цінністю. Більше того, вони є небезпекою. Гроші не пробачають помилок. При невмілому користуванні вони витікають крізь пальці. Вони викликають заздрість. Вони сварять друзів. Вони здатні викликати хвороби і приваблювати грабіжників та вбивць.
Хтось зі мною не погодиться, але я назву найціннішим ресурсом життєву творчу енергію. У колі художників, поетів й інших митців цю річ називають музою або натхненням. Цей ресурс тісно зав'язаний з "одиницями сенсу" по Артемію Лебедєву. Це те, що робить будь-яке заняття осмисленим і продуктивним; те, що змушує час текти швидко; те, завдяки чому частина нас ще надовго лишиться у цьому світі у вигляді зміненої нами матерії. З цим ресурсом ніколи не лишишся голодним, а при розумному застосуванні - ще й бідним. Без цього ресурсу чудові, можливо, ідеї залишаться лише ідеями... навіть недоідеями. До того ж цей ресурс дійсно є ресурсом. Його можна набути, а можна втратити. І звичайно ж дуже хотілося б мати стабільні потужні джерела даного ресурсу. І ось тут проблема. Мені потрапляла лише уривчаста інформація про методики поповнення даного ресурсу. До того ж інформація ця неструктурована, не перевірена, сира. Тож напрошуються висновки: або люди, що знайшли джерела поповнення життєвої творчої енергії не схотіли ділитися своїм знанням з іншими, або маячня усе це і ніяких муз не існує, або шукав я не там. Але от що мені вдалося назбирати з різних джерел та життєвих ситуацій, де-що важко й довго синтезоване мозком. Ця енергія вивільнюється лише у взаєминах з іншими, як вона вивільнюється при з'єднанні кисню з воднем. Її характер і кількість залежить від характеру взаємин. Ще у дитинстві помітив, що у дні, коли руки ні до чого не лежать, варто матері зірватись на мене, як і життєва енергія з'являється. Та тут щось не зовсім гаразд. Вампіризмом віддає. Але ефективно на 100%. Нехай то буде не мати, а начальник, вчителька, кондуктор у тролейбусі.
Другий мирний енергетичний вид взаємин - взаємонадихаючий. Це просто розмова, коли двоє людей обговорюють одне. Маючи різний підхід, різні можливості розуміння об'єкту, вони їх складають в єдиний колективний розум і кожен з них може побачити, зрозуміти більше, ніж вони могли б це зробити окремо. Але розумінням процес не закінчується. Наче твели, збуджені взаємною близкістю, у кожного в середині відкривається джерело універсальної енергії. Де двоє чи троє збируться в ім'я Бога, серед них Бог.
І енергія ця підпорядковується фізичним законам. Її величина скінченна. Дві одиниці сенсу (або інше стале число) на місяць. Успіх або в роботі, або в іншому занятті. І неминуче затухання.